Вірші в будь-якому стилі

Так як в Золочеві сам знаю є багато творчих особистостей то хотілося щось почитати х іхньої творчості от і Ваш шан засвітитися перед великою публікую давайте виложуйте вірші на довільні теми та в довільному стилі.

Віршик про контру
Балада про F.C.
ZTTK. –команда просто клас,
ми на шматки порвемо вас.
А хто не вірить – хай тремтить,
від нас хедшот получить в мить.
Чи може з Кольта чи АК,
а може в писок з кулака!
всі порвемо ми у раз,
і в контер страйк чекаєм вас.
коврик, мишка, вуха, клава,
нам до вподоби ця забава.
Фраги ми швидко набиваєм,
жалю до ворога не знаєм!
І Ximik – наш капітан,
й досвідчений гравець ,
K9, Rapper,–
На ворогах зганяють злість!
Усі ми розом справжній тім,
лише братерство й дружба в нім!
Хоч помилки і в нас бувають –
Вони ся BEBKOм називають!

Єдине кредо в нас у грі –
Ми переможемо!
І дружно скажемо,
З щитом, чи на щиті!

ще один віршик про наш сервак у Вітика.
Усiвшись в крiсло позручнiше,
Включивши власний свiй девайс,
Усi чекають старту гри,
Й поринути у свiт контри.

Хтось з них купляэ М4,
Комусь потрiбен AWP,
А хтось дрiмає на респi,
Нiж в нього завжди при собi.

Допоки дехто розчихляє,
Куди ж це бiгти, А чи В,
То Парадокс до планту добiгає -
Й тiлами шлях весь покриває.

Там Ламич з Постолем зцепились,
Щоб другу вкоротити вiк.
А Ната все попереджає,
За мати i образи – kick!

Iду тихенько малим кроком,
По кроках що пiшли в куток,
I нiж я швидко витягаю,
Та ось невдача – Ангелок.

її я рiзати небуду,
Кальяна фотку бачив я, =)
I житии хочу ще в реалi,
Бо Counter Strike – всього лиш гра.

Та ось i все бомбец зiрвався,
I навiть злiснi кемпери,
Якi не встигли нiц зробити,
Попiдлiтали догори.

Логін і пас ми наберемо
ZeSCraft реалм оберемо
І в чудний світ попадемоо

Там ельфи з вухами чудними
Там гноми з носами смішними
Там таурени з рогами тупими
Там люди бавляться з ними

Світ чудови і веселий
Такий прекрасний і зелений
Чудовий синій і червоний




І якщо ти бачиш це, пішовти нах.й до піз.И

Безмежний світ
Безмежний світ найкращих почуттів,
З любов'ю ти подарив мені.
Безмежний світ найсолодших відчуттів,
З коханням ніжним дав мені.
Безмежний світ щасливих днів,
У радості з тобою прожили.
Безмежний світ гарячих місяців,
У гармонії з тобою розділили.
Безмежний світ хороших снів,
Я хочу віддати тобі.
Безмежний світ люблячих років,
Я хочу дарити тобі!

$$$
В жестоком мире я жесток,
И нет во мне ни жалости, ни страха!
Опасен я как волк, и одинок,
И жизнь моя - сплошная не борьба, а драка!
$$$
Я узнал что у меня эсть огромная семья,
монитор, системний блок, в сеть воткнул я проводок
виндоус небо голубое, ето всё моё родное,
без инета жить нельзя, это родина моя!

Народ кидаєм сюди свої тексти не вірю що в Золочеві нема талановитих людей.....Давате чекаєм оновлення

Чого я не можу читати?
Чого я не можу писати?
Чого я не можу ні слова сказати,
Коли починаєш мені ти брехати?
На зради твої закриваю я очі,
Не можу без сліз я прожити ні ночі.
Не знаю, від кого чекати помочі,
Якщо всі на раз відвернулися в бік.
Ти знаєш, що я тебе досі кохаю.
Про твою любов я нічого не знаю.
Але повернути тебе я бажаю,
І з цим буду жити напротяж років.
А може, забути тебе - буде краще.
Без тебе ж мені існувать буде важче.
А може любити надалі, та нащо???
Ти ж просто не бачиш мене в натовпі.
Ну добре, прощай, я тримати не буду.
Щоб просто не бачити помислів люду
Я просто сховаюсь, і біженцем буду.
Можливо, колись, ти згадаєш мене.




Я знов сиджу насамоті
І згадую ті ясні дні,
Де ми з тобою були разом.
Цього нам не забуть відразу.

Сьогодні дощ, і я сама,
В душі вже не цвіте весна.
Я не вважаю, що погано
Було б забути це кохання.

Я згадую останній раз,
Коли приснився ти у снах.
Хоча тепер не має сенсу
Знов стукати до твого серця.

Благаю в вітра:"Любий мій,
Про нього спогади навій"
І напишу в листі надій
"Люблю тебе, -
навіки мій!!!!!!"



Чому все так, а не інакше?
Чому сьогодні плачу я?
Я думала, все буде краще.
Невже знов помилялась я?
Не можу більше бути тою,
Яка любила лиш тебе.
Зима змішалася з весною
І холод біль весь забере.
І скоро буде в мене інший,
Але тебе згадаю я.
Хоча від тебе він не гірший,
Моя любов - лише твоя.
Ти неприховуєш, що любиш
Мене так само, як тоді.
Але чомусь ти не приходиш.
Тебе я бачу лиш вві сні.





Моє життя - це наче вихор,
Завжди мене кудись несе.
Та я не знала, що все лихо
Мені кохання принесе.
Не знаю, що мені робити,
Як з ним поводитись мені.
Я хочу зараз всіх убити
І бути лиш насамоті.
У нього інша, в мене інший
Та з ними щастя не знайдем.
Тепер наш шлях буде ще гірший,
Якщо ми разом не будем.
Спочатку ми удвох вважали,
Що все це дружба та й усе.
Обоє ми не сподівались,
Що тут кохання проросте.
Я не збираюся кричати
На світ весь:"Я тебе люблю"
Тебе щоб швидше забувати,
Я все що зможу - все зроблю.
Можливо правду люди кажуть:
Перша любов - це назавжди.
Але для себе я залишу
Розбите серце й кайдани.
Коли тебе стрічаю випадково,
То робиться якось непособі.
Серце моє калатає від болю
І хочеться побуть насамоті.
Якщо побачиш ти мене із іншим,
То знай - його я не люблю.
Можливо, просто, він загоїть тріщинки
Що через тебе в серці я роблю.
Коли тобі без мене стане сумно,
Ти не вагайся, зразу подзвони.
Твої питання вирішу розумно,
Тільки до мене ти не приходи.
Не думай, що це все роблю я лиш зі зла,
Я просто не привикла жить без тебе.
Якщо тобі потрібна буде думка моя,
То знай, тебе порівнюю із небом.
Із небом, де погода, як в РАЮ.
Де хмар нема, лиш сонце ясне світить.
Де солов"ї співають як в гаю
І кожен птах в наше кохання вірить.
А зараз я прошу в тебе одне,
Щоб ти не думав те, що я погана.
Коли твій смуток і твій гнів пройде
Знай те - що я навік твоя кохана!





Коли підходить час до ночі,
Я міцно закриваю очі.
В той час я бачу те, що хочу.
А хочу бачить лиш тебе.

Ти в моїм серці будеш вічно,
Нехай всі ставляться критично.
Тебе я поцілую міцно
І скажу, що тебе люблю.

Я знаю, і мені приємно,
Що це кохання є взаємне.
І серце твоє не є темне,
Воно палає лиш в вогні.

В вогні гарячім і прекраснім,
Немов у сонці, жовтім, яснім.
Ми будем жити, і творити,
Допоки зможем ми любить.



Вона сиділа на підлозі й тихо плакала,
Він їй збрехав, та як він тільки зміг???
Повільно дуже, вона якось згадувала
Як розтопив він в її серці сніг.

І в серце їй закралась підла думка,
"А що як просто тут покінчити зі всім?"
Десь там у кухні, де стоїть велика сумка,
Лежить той ніж, лежить він на столі.

У руки взяла його обережно,
Бо ще боялася поранити себе.
Адже кохала вона так безмежно,
Що не могла й подумать про таке.

Але, зібравшись з усіма думками,
Таки наважилась, піднесла гострий ніж
Холодне лезо,обвила руками.
Й притисла сильно, й прошептіла:"Ріж..."

Враз появилось щось червоне на стіні,
І на підлогу впали дрібні зерна.
Остання думка промайнула в голові:
"Все добре...... все прекрасно.....просто я померла..."

З тобою, чи без тебе, я буду далі ЖИТИ... 00:10:55
Відпущу на волю почуття і несамовитий біль,
Стане в серці моєму порожньо - ти убив мою любов.
Розтоптав мої почуття, наплював мені в душу.
І нехай мені буде сумно, але назад дороги нема.
Всіх помилок не виправити, і нема кого зараз винити?
Потрібно просто все залишити так як є. і не ЧЕКАТИ, і не ЛЮБИТИ.
Не сподіватися даремно, і не витрачати своїх сил
Постараюся, і забуду всі слова, що ти говорив.
І очі твої забуду, голос, руки, загалом - все.
Ось побачиш: сильною буду!!!
Що ж зробити мені ще?..
Тільки часу під силу нас зрозуміти і розсудити.
Ти загнав любов в могилу, потрібно далі просто жити...

Любов, це завжди так красиво,
Любов, це завжди так болить,
Любов, витягує всі сили,
Любов…і в грудях щось щемить.
Любов, щаслива і нещасна,
Любов, холодна і палка,
Любов, убога і прекрасна,
Любов, повільна і прудка.

Любов, назавжди і на мить,
Любов, доросла і мала,
Любов, палає і димить,
Любов, як добра так і зла.

Любов, дорога в майбуття,
Любов, як пропасть у минуле,
Любов, наче наше життя,
Любов, як жертвенна загибель.

Любов, як ніжна та троянда,
Любов, як дикі колючки,
Любов, як тихе те признання,
Любов як гостре слово “ні”.

Любов, як мертвий блиск печалі,
Любов, як жар твоїх долонь,
Любов, дві сторони медалі…
Любов, це все таки любов…